Діагноз: «Відсутність відчуття щастя».
Симптоми:
постійні скарги на життя, незадоволеність,
дратівливість, втома, пасивне ставлення до життя, відсутність мотивації,
сонливість. В поведінці відображається звиканням до поганих новин, життя в
очікуванні лиха. Спостерігаються скарги на життя, навіть втрата інтересу.
Хвороба є достатньо розповсюдженою. Виклик є можливої
передачі цього вірусу своїм друзям, близьким. Існують навіть випадки спадкової
передачі у формі звичок, поглядів на життя, установок. Характеризується
звиканням мозку до пасивності та розгубленості у потоці інформації.
Докладаються надмірні зусилля для аналізу непотрібних фактів, в той час як
пріоритетні факти залишаються непоміченими.
Причини:
інформаційна втома,
інформаційний фаст-фуд, синдром інформаційної втоми.
Синдром
інформаційної втоми.
Наявність різноманітних технічних гаджетів, мобільного Інтернету
дає нам можливість постійно перебувати в інформаційному потоці, тому наш мозок «переїдається»
новинами друзів у соціальних мережах, блукає у мережі, слідуючи імпульсу,
отриманому від інтригуючого заголовку статті.
Синдром інформаційної втоми – це відчуття перевантаженості фактами
та інформацією, що із часом навіть відображається на фізичному самопочутті
людини. Перебуваючи у потужному потоці інформації, наш мозок постійно працює із
тим, щоб її опрацювати, справитися із її навантаженням. Хоча насправді 99% із
цієї навали фактів насправді не є йому потрібними. І поки мозок «бореться» - він знижує здатність концентруватися,
критично мислити, розвиває пасивність та апатію, відчуття безпорадності. І
найгірше – мозок настільки зайнятий аналізом яскравих світлин, що він забуває
про свої пріоритети, цілі, потреби і для найважливішого не залишається ресурсу.
Наш інформаційний простір настільки заповнений «інформаційним фаст-фудом», що
ми просто губимось у ньому і уже втрачаємо здатність в інформаційному просторі
фільтрувати те, що нам потрібно.
Інформаційний
фаст-фуд.
В 1983 році Карл Дженсен, автор журналістського проекту
про інформаційні війни, відкрив таке поняття як «інформаційний фаст-фуд». Цим терміном він описав непотрібну, некорисну,
банальну, одноманітну інформацію, котра відволікає увагу людей від важливих
пріоритетів, котрі насправді потребують уваги.
Інформаційний
фаст-фуд.
1.
плітки
про політиків, поїздки, одруження та дітей знаменитостей;
2.
новини,
котрі повторюються у різних виданнях, але під різними заголовками. Типово, що
ці заголовки розпочинаються із запитання, котре викликає інтерес. Коли відкриваєш
сторінку, то у статті звичайно немає жодних конкретних фактів.
3.
новини
шоу-бізнесу;
4.
мода,
спорт;
5.
гороскопи;
6.
різноманітні
реаліті-шоу.
Інформаційний фаст-фуд зазвичай є яскравим, модним,
популярним , але він не сприяє пізнавальній роботі мозку, він просто робить
його лінивим і мозок уже не шукає відповіді на свої питання, а все більше
посилює звичку поглинати інформацію.
Лікування:
Терміново припинити займатися «інформаційним переїданням»:
1.
Перегляд
своїх цілей, пріоритетів, планів, вподобань. Можливо навіть скласти для себе
список речей, котрі приносять задоволення і розвивають.
2.
Фільтрування
інформаційних відповідності інформаційних джерел на тему відповідності своїм
життєвим пріоритетам.
3.
Розвиток
уміння «ловити» потрібну інформацію, котра розвиває бажання пошуку, а не
притуплює відчуття життя.
4.
Створити
навколо себе позитивне інформаційне коло – оточити себе фактами, котрі
підтримують баланс, налаштовують на оптимістичний лад, розвивають віру у себе
та свої сили.
5.
Відслідковувати
та помічати хороші новини кожного дня, котрі приносять щастя.
6.
Займатися
тими справами, котрі приносять задоволення. Усвідомлювати свої потреби – і
робити інформаційний вибір у свою користь.