Історія із блиском в очах.

Особлива зустріч із блиском в очах.

Відразу ж після завершення свого навчання на факультеті іноземних мов, я стала учасницею програми Українського Жіночого Фонду «Перший крок до успіху». В червні 2008 року у неформальному спілкуванні я чула історію створення свого успіху Ольги Герасимяк, мала честь сидіти за одним столиком під час урочистого обіду із Наталією Сумською, а поруч була уже тоді відома танцівниця Олена Шоптенко. Усі ці жінки були настільки простими та доступними у спілкуванні, вони були поруч, ділилися своїми думками, досвідом, успіхами і поразками, мріями і надіями і говорили про те, що потрібно знайти себе і свій шлях. Однією помітною рисою, котра була присутня в усіх цих знаменитих жінок був блиск очей – вони світилися щастям. І то було не так зване «публічне щастя», котрим вони світяться на екранах телевізорів або у глянцевих  журналах. То було справжнє щастя, котре відображало їх гармонію, затишок, любов до життя. В той день для себе я вирішила, що хоче світитися також. Так розпочався мій шлях до арт-терапії.

Як розпочалось моє захоплення арт-терапією?

Уже працюючи перекладачем, я все ж займалась пошуком себе – я знала, що хочу і буду допомагати людям. Одного разу мені до рук потрапив жіночий журнал, в якому описували творчу роботу із танцем, малюнком, текстом. Відтоді я не переставала вчитися, надихатися, падати та вставати, втрачати надію і знову находити силу. Захоплення арт-терапією повело мене у великий шлях відкриття себе, своїх можливостей і світу, який мене оточував. Я завершила навчання на факультеті психології ВНУ ім. Лесі Українки, майже кожні вихідні відвідувала курси арт-терапії у місті Києві у Східноукраїнській асоціації арт-терапії, де за підтримки Олени Тараріної здобувала основи арт-терапії і практикувала її зі своїми друзями. Доводилось чимало працювати. Люди звикли до поняття «хенд-мейду», а арт-терапія в місті була незрозумілою новинкою. Були свої сумніви, вагання, але була і підтримка, котра дозволяла прокладати свій шлях.

Арт-терапія і кілометри.

З часом розпочались закордонні стажування. Першою творчою поїздкою стала Німеччина, творчий табір «JuSeV», у місті Хіршлюх (2009). Через кілька років я повернулась до цієї організації уже із власною волонтерською програмою по арт-терапії. Потім було навчання у Польщі, де в організації «Fabryka Kreatywnosci» (Katowice), я познайомилась із мистецтвом терапевтичного танцю. У 2013 році за підтримки гранту Посольства США я відвідала Американську Асоціацію Арт-терапії, а також познайомилась із досвідом роботи жіночих організацій Нью-Йорку, Вашингтона, Айови, Шарлот і Солт Лейк Сіті. У 2015 році завершила тижневий курс арт-терапії у Британській Асоціації Арт-терапії. А ще було багато цікавих зустрічей, значних людей і подій, котрі надихали, підбадьорювали, розвивали і спонукали шукати власний досвід.

ВОГО «Корпорація щастя».

За кілька років волонтерської діяльності я змогла сформувати ідею та концепцію своїх майбутніх проектів – так офіційно з’явилась ВОГО «Корпорація щастя», котрій у квітні 2016 року буде 5 років. Основна діяльність організації спрямована на підтримку жінок у своєму розвитку, реалізації свого потенціалу, створенні сімї, а також у просуванні своїх прав і рівних можливостей.  На даний момент ВОГО «Корпорація щастя» розширила свою аудиторію – були реалізовані проекти по роботі із чоловіками, котрі повернулись із зони АТО, по роботі із внутрішньо-переміщеними особами, а також підлітковий проект, спрямований на зниження насильства.

Мої моменти щастя.

Маю неймовірну радість і задоволення від того, що приношу людям натхнення, допомагаю відкривати себе і вірити у свої мрії. Щаслива і тішусь моментам зустрічей із новими людьми – кожна людина для мене це цілий багатогранний світ, котрий захоплює і в котрому обов’язково знаходжу щось, чому можна повчитися. Створювати щастя – це так необхідно. Мрію тепер створити його у власній сімї, стати коханою дружиною для чоловіка і мамою чудового малюка. Вірю у те, що щастя існує – його варто помічати і примножувати. А це звичайно праця і мистецтво маленьких щоденних кроків.

Лікування кольором: які кольори допоможуть позбутися стресу та емоційного виснаження. Оранжевий.

Оранжевий колір допомагає перебороти втому, депресію, невпевненість, тривогу та страх. Оранжевий колір має корисну дію при лікуванні роботи шлунку та кишечнику, має вплив на нирки, стимулює діяльність надниркової залози.

Оранжевий колір асоціюється із осіннім урожаєм, достиглими плодами, котрі виросли під теплим сонячний промінням. Оранжевий колір стимулює апетит.

Оранжевий колір – це колір відновлення та початку нового повороту подій у житті. Оранжевий колір пробуджує, дає сили для нових дій. Особливо корисним цей колір є у час життєвих змін, коли трапляється відбудовувати своє життя заново і починати знову зі старту після тяжкої хвороби або після втрати.

У спальні, де є елемент оранжевого кольору, ніколи у подружжя не виникають сексуальні проблеми. Корисно мати також оранжевий колір у кімнаті тим людям, котрі у яких хвора легенева, серцева система або ендокринні захворювання. Це колір також врівноважує гормональний стан організму, виліковує безпліддя.

Оранжевий колір – це колір радості, тому його рекомендують для боротьби із нервовими виснаженнями або депресією. Цей колір позбавляє страхів та підтримує моральний стан.

Иногда нужно обойти весь мир,

 чтобы понять, что клад зарыт

у твоего собственного дома.

Пауло Коэльо

Фільми про час для себе.

Іноді в житті варто зробити паузу. Знизити темп, зупинитися, перепочити і стати щасливою саме у тому місці, у той час, де ти є тепер. Бувають періоди у житті, коли просто корисно побути із собою, відчути себе, заспокоїтись і підготуватися до здійснення найзаповітніших бажань.

Кілька дивовижних жіночих фільмів в яких розповідається про те, що щастя зовсім поруч.

1.     «Ешь. Молись. Люби»;

2.     «Пари матч»;

3.     «Век Адалин»;

4.     «Шоколад».

Приємного перегляду та власних відкриттів!

Чому дорослі беруть у руки фломастери і розмальовки?

Згідно численних досліджень арт-терапія загалом та малюнок зокрема дозволяють зняти напругу та дати вихід емоціям. Проте кожен із нас має страх та невпевненість у тому, що малюнок вийде вдалим. Часто нові учасники моїх занять по арт-терапії говорять знайому фразу: «Я не вмію малювати, у мене не вийде гарний малюнок!». Тому із одного боку говоримо про малюнок як зняття стресу, а із іншого боку все ж існує страх перед творчістю.

Переваги розмальовування у тому, що воно знімає напруженість та допомагає сфокусуватися, не викликаючи «стану повного паралічу», в який потрапляєш, коли ти не художник, а перед тобою чистий аркуш паперу. Це так званий парадокс вибору. Коли перед тобою чистий аркуш паперу, то існує можливість створити щось прекрасне або навпаки зіпсувати усе і назавжди. Страх невдалого малюнку стримує і викликає напруженість. Коли у руках візерунок розмальовки, то уже існує гарантія успіху і створення гарної картинки, що дозволяє внутрішньому критикові заснути на деякий час. А це уже реальна можливість розслабитися і наповнитися новою енергією творчості.

Одна думка про те, що своїми руками у передбачуваному ритмі, при рівномірному розподілі свої зусиль, власними силами без сторонньої підтримки можна створити чудове кольорове зображення, уже надихає, вселяє віру у власні сили та дарує почуття задоволення.  Така можливість рідко трапляється нам у дорослому житті. Візерунки розмальовки нагадують дослідження лабіринтів – в яких є вхід та вихід, немає замкнутих пасток.  Взявши у руки кольоровий олівець, доросла людина,немов здійснює прогулянку лабіринтами візерунків, заповнюючи їх кольором та наповнюючи малюнок енергією.