Тренінг-втеча «Подалі від міського шуму».

Міський шум своєю важкістю придавлює мелодії нашої душі і, тому ми губимось у звуках постійної метушні міста. Міський шум потребує чіткості, графіку, однаковості. На фоні його сірості індивідуальна мелодія звучить занадто яскраво та оригінально, тому він застосовує буденність, щоб погасити вогники в очах і зробити так, щоб притихли мелодії тих, хто хоче звучати по-своєму.

Що ми будемо робити під час тренінгу?

·    «зіграємо» свою мелодію із використанням природних елементів. І дізнаємось, яким чином звучить наш внутрішній світ наодинці або в контакті із іншими;

·         збалансуємо стихії природи, котрі знаходяться у нас всередині;

·         через відчуття природи зосередимо фокус своєї уваги на тому, що приносить нам задоволення;

·         через ландшафтну арт-терапію створимо свій амулет щастя;

·         продефілюємо по колоді для того, щоб зловити через тіло власний баланс у житті.

              Тренінг для тих, кому:

·         цікаво, як вона звучить за відсутності звуків міського шуму;

·         хочеться перезавантаження, відновлення сил через контакт із природою;

·         потрібно надихнутися для відчуття щастя та гармонії.

В результаті тренінгу:

·         ви отримаєте способи, якими зможете підтримувати «у нормі» своє відчуття щастя;

·         навчитесь переключати свій фокус уваги і спрямовувати його у напрямку свого задоволення;

·         відновите «відчуття себе» і збалансуєте себе у взаємодії із іншими.

Вартість тренінгу: 300 грн. (включає напої, солодке, матеріали для заняття).

Коли:             30 липня. 

Тривалість: із 10:00 до 18:00. З собою мати пусту пластикову пляшку.

Запис за телефоном: 050 10 43 007, Ольга.

#_Арт-терапія на кожен день. «Фототерапія».

Фототерапія – це розвиток і дослідження себе через використання візуальних зображень: цікавих картинок із журналів, важливих фотографій сімейного альбому, порівняння своїх фотографій «тоді» і «тепер», а також використання доступних гаджетів для щоденного тематичного знімчування.

            Існують особливі моменти, коли ми, навіть не замислюючись проводимо для себе «самостійні сеанси фототерапії». Я наприклад, роблю це в кінці кожного року – коли друкую фото найважливіших подій, котрі відбулися зі мною протягом цілого. Складаючи їх у альбом, я для себе відмічаю, на що я витратила більше часу, чому присвятила менше, що вдалось, за що я вдячна року, котрий минає. Сортування фотографій у будь-який альбом – це уже фототерапія, котра доступна нам кожного дня, не виходячи із дому. Коли ми розкладаємо фото відповідно до часу, логічної послідовності, ми таким чином «впорядковуємо»  своє життя, відновлюємо відчуття себе у просторі і часу.

            Щоденна фото-терапія, котра допомагає нам «не загубити себе» у щоденній метушні – це тематичні фото, які ми можемо зберігати у свій телефон. Ці тематичні фото можна робити для себе щодня, щоразу обираючи тему і звертаючи фокус уваги на певні речі, явища, об’єкти, які оточують наш день. Для мене особисто стало відкриттям, що під час занять таким видом «щоденної фототерапії», я почала помічати нові якості звичних речей, проводити по ним «поглядом новачка» та бачити те, чого не бачила раніше. Фокус уваги на певні фото-об’єкти у нашому просторі «змушує» переключати увагу та мислити інноваційно. Сказано достатньо гучно, але справді через фототерапію ми тренуємо наш мозок тримати фокус уваги і помічати новизну у звичному. Натренований таким заняттям мозок цю свою нову звичку автоматично «забирає із собою» у виконання щоденних справ, таким чином приносячи результати у наших життєвих або робочих проектах.

            Нижче наводжу можливі теми для літніх фото:

·         щастя влітку;

·         улюблене взуття;

·         напій, котрий охолоджує;

·         червоний фрукт;

·         різнокольоровий день;

·         щось нове;

·         літній вечір;

·         відкрита тераса;

·         місце для приємних думок;

·         те, що нагадує про дитинство;

·         блакитний колір навколо мене;

·         прохолода над водою;

·         сімейна традиція;

·         міська зелень;

·         міський транспорт;

·         біля вогнища.

Ловіть моменти і помічайте незвичність у звичних речах!

Юлія Ротмістрова, тренерка із занять «Альфа-Гравіті».

По стилю життя енергійна. Вивчала фінанси, але мріяла займатися реабілітацією. Нещодавно підкорила кілька карпатських вершин. І з’їздила на вело прогулянку на Базальтові озера. Обожнює природу. Її ранок починається о 6:00 із кави із молоком та тренування у парку. А потім продовжується ранковими тренуваннями у «Студії розвитку здоров’я Gravity Space».

Якби я була чоловіком, то…

Я би стала пілотом. Це бажання мого тата, яке передалось в спадок. До сих пір маю бажання політати і у мене немає до цього жодного страху.

Чому Альфа-гравіті?

Тому що цей простір дає відчуття легкості, гнучкості та польоту.

Побачила фото із заняття в одногрупниці, котра направила мене у студію Gravity Space. Спочатку прийшла як клієнт, потім пройшла навчання у чудової людини Ростислава, котрий навчає і ділиться тим, що він знає. Уміє допомагати рости. І тепер не можу уявити свого життя без гравітаційних занять.

Що на твій погляд робить жінку щасливою?

Те саме, що і кожну людину – любов: до людини, до цікавої справи і до подорожей.

Щастя у моєму розумінні – це коли те, що я думаю, відчуваю та кажу – одне.

Що у твоєму понятті «успіх по-жіночому»?

Красиво виконувати будь яку справу, яка потрапляє до рук і отримувати від цього задоволення, а як наслідок продуктивний результат.

Те, що дає енергію.

Неймовірно люблю небо……….! Від споглядання на нього в будь який час дня і ночі отримую необхідну «порцію».

Те, що для мене важливо.

Щирість…… надважлива цінність для мене.

Улюблений фільм?

«Знайомтесь Джо Блек».

Про що ти мрієш?

Глобальна мрія – взяти участь у великому реабілітаційному проекті, який би приносив користь для наших людей в Україні на даний момент. Є безліч таких, котрі потребують різної допомогти. Хотілося б, щоб ці люди не були асоціальними, а повертались у життя.

Чому ти обираєш для себе заняття із арт-терапії?

Тому що вона гармонізує мене, у м’якій делікатній формі. Після занять я отримую натхнення, яке дає поштовх для руху вперед.

Філософія «Корпорації щастя»: принцип №5 «Помилка- це не крапка, після якої зупиняється світ. Це кома, після якої події сюжету розгортаються із більшою динамікою».

Можна сприймати помилку у житті – як жахливу пляму і витрачати шалену кількість зусиль на її «відмивання»: аналіз, переосмислення, знову аналіз, поради, оцінки інших… Витрачаючи зусилля та енергію на те, щоб змінити те, що уже є історією життя.

Можна сприймати помилку як гру – отримувати власний досвід, вчитися на ньому, робити висновки і крокувати вперед, трансформувавши свої помилки у цінний досвід життя.